- підплести
- [п'ідплеисти/]
-еиту/, -еите/ш, -еитеимо/, -еитеите/; мин. -л'і/ў, -леила/; нак. -еити/, -еит'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
підплести
Смотреть что такое "підплести" в других словарях:
відплести — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підплести — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відплести — див. відплітати … Український тлумачний словник
підплести — див. підплітати … Український тлумачний словник
відплетений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відплести … Український тлумачний словник
відплітати — а/ю, а/єш, недок., відплести/, ету/, ете/ш; мин. ч. відплі/в, плела/, плело/; мн. відплели/; док., перех., рідко. Відокремлювати що небудь, розплітаючи … Український тлумачний словник
відплітатися — а/ється, недок., відплести/ся, ете/ться; мин. ч. відплі/вся, плела/ся, плело/ся; мн. відплели/ся; док., рідко. Відокремлюватися, розплітаючись … Український тлумачний словник
підплітати — а/ю, а/єш, недок., підплести/, ету/, ете/ш, док., перех. Плетучи, вплітаючи, вкладати, увивати додатково до чого небудь, у щось. Підплітати чужу косу … Український тлумачний словник
підвити — I [п ідви/тие] д івйу/, д і/вйеиш/ д івйе/ш, д і/вйеимо/, д і/вйеитеи/ д івйеите/; мин. ви/ў, виела/; нак. ви/й, ви/йтеи (підплести) II [п ідви/тие] ви/йу, ви/йеиш (супроводити виття) … Орфоепічний словник української мови
відплестися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
